Територіальні органи ДФС
у Полтавській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Лист ДФС у Полтавській області від 28.12.2016 № 6924/10/16-31-12-03-24

29.12.2016

Головне управління ДФС у Полтавській області розглянувши Ваш запит  щодо проведення коригування фінансового результату на суму проведеної дооцінки основних засобів та кредиторської заборгованості, що підлягає списанню, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 2.12.2010 року № 2755-VI,  зі змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) надає податкову консультацію в межах своєї компетенції.

1. Чи повинно підприємство проводити коригування фінансового результату до оподаткування за звітний квартал на суму проведеної                      дооцінки?

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, відповідно до п.137.4 ст.137 ПКУ є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до п. 137.5 ст.  137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

      Згідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

        Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

      Ст. 138 ПКУ визначено різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів. Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

        Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

       Враховуючи вищезазначене, фінансовий результат до оподаткування за податкові (звітні) періоди  2016 року зменшується на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведених у відповідному звітному періоді, але у  межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

       2. Чи повинно списання обкладатися податком на прибуток та ПДВ (подвійне оподаткування) по податковому компромісу і на момент списання?

       Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

      Ст. 138 - 141 р. III ПКУ визначено різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, при формуванні резервів (забезпечень), при здійсненні фінансових операцій.

      П. 17 підр. 4 р. XX «Перехідних положень» ПКУ передбачено коригування фінансового результату по операціях із затримкою в оплаті товарів, виконаних роботах та наданих послугах, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до  пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

       Враховуючи зазначене, розділом III та  розділом XX ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці зі списання простроченої кредиторської заборгованості. Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

      Щодо оподаткування податком на додану вартість.

 Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

         При цьому датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

 а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст.187 ПКУ).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідно до норм п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами і доповненнями (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Підпунктом 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, зокрема, що безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Таким чином, товари/послуги на дату списання боргу набувають статусу безоплатно наданих. При цьому коригування податкових зобов’язань продавця не відбувається, оскільки операції з безоплатного постачання товарів/послуг згідно з підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ належать до операцій з постачання товарів/послуг та є об’єктом оподаткування.

Разом з тим, платник податку – покупець повинен відкоригувати податковий кредит, оскільки оплата за поставлені товари/ послуги так і не відбувається.

При цьому таке коригування відбувається на дату списання боргу та здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

 

 

 

 

В. о.  начальника                                                                        С. В. Садовий                                                                                                                     

 

До списку